Сьогодні розглянемо доволі делікатну проблему, з якою в умовах довготривалої війни і, як наслідок, масової еміграції, стикаються все все більше й більше родин.
Наші бабусі, дідусі й батьки не бажають отримувати біометричний паспорт. Дехто з релігійних міркувань, дехто, начитавшись про теорії змов у інтернеті, а для деяких це просто привід не рухатися з комфортних місць, де все знайоме, у «вороже» закордонне середовище. Взагалі для тих, хто генерує такого кшталту контент, розрахований на людей, котрі звикли наївно довіряти ЗМІ, давно готовий окремий котел у пеклі :).

А у підсумку, так як ми маємо мільйони розділених війною родин, все частіше трапляються випадки, що батьки не можуть потрапити на весілля чи побачити новонароджених онуків.
Спробуємо виправити ситуацію за допомогою азів класичної психології, а точніше постулату, який пояснює багато страхів.
Невідоме — лякає
Наведу один з відомих прикладів — звичайна нам фотографія. Навіть в наш час у деяких африканських племенах це табу, бо люди вірять, що це краде їх душу. Звісно, принцип роботи диковинки, яку принесли білі люди, невідомий, а сам ефект дуже магічний.
Невідоме — лякає... , але цікаво.
Що робити? Спитати у шамана, бо в нього спеціалізація пояснювати дивні речі типу: чому небо голубе, чому сонце встає й звідки блискавка. Шаман, звісно, щоб реноме знаючої людини не псувати, видає пояснення, яке «зайде». Тобто дійсно, як людина й відчувала: щось невідоме — то щось не добре, виявляється, передчуття не підвело. Наш випадок дуже схожий.
Хоча скажемо чесно, слово біометричний може налякати й людину іншого покоління. Звучить як перший крок, а потім ще трохи й термінатори підкорюють людство. Не кажучи вже про класичну реакцію — чипують чи ДНК вкрадуть. Але лишемо це на совісті бюрократів, хто це придумав. Наша мета у цьому дописі — привести факти протилежні.
Почнемо з простого питання. Чим фізично паспорт біометричний відрізняється від звичайного?
— Незаперечний факт, що він відрізняється тільки тим, що у обложці поміж картоном вклеєний безконтактний чіп. Що позначено зображенням цього чипа.

Що то за чип?
— Це RFID. По суті, маленька карта пам'яті (флешка) для збереження невеликої кількості інформації. Відмінність від звичайних дисків у комп'ютерах, телефонах й т.п. у можливості спеціальним пристроєм зчитати інформацію до 64 KB на відстані до 5 см.
Де цей чип використовується?
Практично неможливо уявити собі сучасний світ без цього зручного засобу:
- кредитні карти;
- ключ-карти;
- ключі до авто;
- браслети у басейні;
- у телефоні для безконтактної оплати.
Коротше кажучи, усюди, де треба швидка ідентифікація для доступу.

Яка інформація зберігається на чипі?
— У багатьох випадках це набір цифр/символів, по суті пароль. На чипі паспорту зберігається також цифрова jpg фотографія обличчя (яких тисячі у вас у телефоні) й відбитків пальців. Так так, по суті, фотографія пальців. Також страшне слово сканування спочатку мало назву фотокопія.
Отже, маючи розуміння, що у нас в руках просто флешка з двома фотками й текстовим файлом з номером паспорту й датою народження у цифровому вигляді, рухаємося далі, руйнуючи страшилки.
А навіщо воно все треба?
— Відповідь проста: для зручності працівникам прикордонної служби. А по факту — взагалі адекватного прикордонного контролю. Погодьтесь, відрізнити, наприклад, одного китайця від іншого по обличчю — та ще задача. Й навпаки можна припустити теж. Отже, тут на допомогу приходить фотографія пальців. Ось таке просте пояснення.
Це все всього лиш для того, щоб знати, що Ви — це дійсно Ви, в чому й є суть паспорта.
Як і для інших подібних штук:
- щоб ваш банк віддав ваші гроші саме вам;
- щоб ви могли зайти у свій дім;
- щоб саме по вашому номеру телефону можна було з вами зв'язатися.
Ну й одна з популярних страшилок про зчитування даних на відстані
— Якщо ми вже зрозуміли, що паспорт й кредитна картка це технічно одне й те саме, то задайтесь питанням: якщо б це було можливим, що б першим зловмисники зчитали й викрали? Звісно ж не ваше фото :)